Межі та ліміти: кіно для підлітків

Ное, грибна спора, вирушає в чарівну подорож самопізнання, а дороговказом їй стають доброзичливі гриби. Дорогою Ное долає сумніви в собі, відкриває внутрішню силу й пізнає, як підтримка інших здатна змінювати.

Через кілька років після втечі з України внаслідок російського вторгнення хлопчик повертається додому за допомогою робота-собаки — свого механічного аватара, яким керує з кімнати в Польщі. Через цю дистанційну присутність він заново проживає спогади й відновлює зв’язок із минулим. Тепер цей зв’язок залежить від крихкого відеосигналу, який може обірватися будь-якої миті.

П’ятирічний хлопчик прокидається рано-вранці й дізнається, що його улюблений пес помер. У тихому заціпенінні він поринає у спогади про час, проведений разом: радісні миті, втрачені нагоди, несказані слова. І вперше у житті відчуває тихий біль жалю.

Авторська історія про війну очима вразливої людини. Олекса живе спокійно, у власному ритмі, аж поки війна не руйнує його крихку внутрішню рівновагу. Залишившись сам на сам зі страхом та ізоляцією, він мусить з’ясувати, чи можна й надалі довіряти людям.

Після травми, що поставила хрест на його кар’єрі, 20-річний футбольний талант Франческо втрачає відчуття мети. Випадкова зустріч із групою молодших підлітків змушує його зіткнутися з емоціями, від яких він так довго тікав.

Дівчина опиняється в полоні власного тіла. У лабіринті внутрішнього світу вона стикається з нав’язливими думками й бажаннями людини, приреченої на постійну присутність їжі — всюдисущої та болісно спокусливої. Фільм досліджує токсичні стосунки людини з власним тілом.

Неподалік Женеви семеро дівчат на порозі дорослого життя згадують у своїх кімнатах слова й танці з TikTok, що сформували їхню юність. Між особистою та спільною пам’яттю вони переходять із кімнати в кімнату, проживаючи в танці останню ніч поза часом — у пошуках близькості та власної ідентичності, доводячи кожен рух до межі.