Фестивальну Wiz-Art Film School 2014 відкрив режисер-аніматор Микита Лиськов, прочитавши лекцію з історії анімації. Ми вибрали деякі цитати з лекції, у яких Микита розповідає, чому насправді Міккі Маус має чотири пальці й зі скількох малюнків складався перший анімаційний фільм.
З історії анімації
Анімація — це таке ж мистецтво, як і будь-яке інше: музика, живопис, скульптура. І вона теж має свою історію. Анімація перебуває в цікавому становищі відносно інших мистецтв — вона молода, їй зовсім недавно виповнилось 122 роки. А це означає, що ми можемо побачити, як це мистецтво народжувалось, і простежити шлях його розвитку.
У кожного є своє поняття анімації. Що про це думає Мет Гроунінг, «батько» «Сімпсонів»: «Анімація найкраще підходить тим, хто не вміє ні малювати, ні писати як слід. Вона дозволяє скласти ці таланти разом і зробити кар’єру».
Візьмемо світові шедеври анімації — там не можуть існувати окремо елементи: картинка не може існувати без сценарію, звук не може існувати без картинки. Все це разом працює.
Анімація старша за художнє кіно на три роки. У 1911 році виходить перший кольоровий анімаційний фільм, зроблений на плівці — «Малий Немо». Його автор Вінзор Маккей скромно поставив число 4000 — стільки було малюнків у його фільмі. Кольорове кіно з’явиться лише в 30-х роках. Маккей намалював анімацію, відзняв на плівку, а потім цю плівку розмалював.
Секрети анімації
Чому у Міккі Мауса чотири пальці? Тому що це дешевше, ніж 5 пальців. Зажди шукають способи здешевити виробництво.
24 різні кадри в секунду — це стереотип. Частіше це 12 чи 8 різних кадрів в одній секунді (в одному кадрі показують 2-3 різні малюнки).
Три правила успіху фільму:
1. Короткий (чим менше, тим краще)
2. Дешевий (на одну людину навішується багато ролей)
3. Смішний (всі люблять сміятись)
Сценарій за лекалами Голлівуду, створений в 60-х роках ХХ ст.:
1. Знайомство з героєм.
2. Поява антагоніста (є поганий герой, який заважає хорошому герою-протагоністу).
3. Конфлікт.
4. Розв’язка конфлікту.
5. Фінал.
Звук в анімації специфічний. Він виконує свої ролі. Через звук нам передається певна інформація, й інколи можна не малювати деякі сцени фільму.
Дивна річ існує в анімації. Ми всі знаємо, що анімація — це обман. Воно все намальоване, щось несправжнє. І через те що, ми розслабляємось при перегляді цього несправжнього, ми починаємо в це вірити. Ось такий ефект.
Написати анімаційний сценарій дуже важко. В анімації по-іншому проходить час, зовсім інший темп, ритм, ніж у кіно, наприклад. І це складна задача для сценариста — написати сценарій для анімації. Тому досить часто використовують адаптації казок. Часто режисери самі пишуть собі сценарії.
Мені здається, неможливо написати сценарій, не будучи залученим до кіноіндустрії.
Для мене найважчим завданням є звук. Я зрозумів, наскільки це важлива річ. Я думав: спочатку намалюю, а потім озвучу. Виявляється, це неможливо. Звук завжди йде паралельно.
Бувало, що коли режисер змінював сценарій, то переписували звук, і навпаки: у звуці з’являлась якась знахідка — і режисери додавали нового персонажа.
Про стан справ
У нас немає індустрії анімації. Фільми, принаймні 10 на рік, виготовляються за кошти держбюджету, але пізніше лежать на полицях. Можливо, колись їх покажуть вночі на телебаченні замість реклами. Для широкої публіки в нас взагалі нічого немає.
Я писав заяву в Міністерство кіно, щоб вони мені дозволили один раз показати фільм Каті Чепик «Вигадка» в Дніпропетровську. І вони дозволили. Без цього дозволу було б протизаконно його дивитись. Хоч він і знятий за наші податки. Це абсурд!
Я не вважаю 3D, що робить Голлівуд, анімацією. Я вважаю, що це художнє кіно, зроблене у дешевих техніках. Анімація повинна бути покадрова. У 3D немає метаморфоз, які дозволяє зробити анімація.
Анімація постійно розвивається. Зараз вона стала доступною для будь-якої людини. Можна сидіти вдома і робити фільми. З’являються нові програми, дешеві й дорогі. Такого ніколи не було!
В Україні є художники, є аніматори. Але ми про них не знаємо.
В Європі модно вкладати гроші в авторське кіно. Людина хоче залишити слід про себе в історії, вона дає гроші автору. Можливо, і в нас буде таке модно? Зараз рано ще.
Записав Володимир Сухий
Фото Ляни Труш
Подивитися роботи Микити Лиськова можна на сайті режисера http://www.nikitaliskov.com/.