25 липня 2014 року о 17.00 у конференц-залі Центру міської історії Центрально-Східної Європи відбулась дискусія за участю режисерів кінооб’єднання #ВАВИЛОН’13 НА ТЕМУ “ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО – ІНСТРУМЕНТ БОРОТЬБИ В УКРАЇНІ?”
Про впливи кіноформації #ВАВИЛОН’13 на українську документалістику та суспільство подискутували з Володимиром Тихим, режисером, художнім керівником проекту #ВАВИЛОН’13; режисерами Юлією Шашковою та Костянтином Кляцкіним.
В дискусії також взяли участь Тарік Сиріл Амар, історик (Колумбійський університет), Катерина Сліпченко, кінокритик та Наталія Отріщенко, соціолог, дослідниця явища Майдану (“Голоси спротиву та надії: Київ-Львів-Харків”).
Основні питання дискусії:
– революція як боротьба свідомості, а документальне кіно як один з основних інструментів боротьби;
– #ВАВИЛОН’13 як територія фіксації подій українського громадянського протесту;
– народження нової модерної культурної реальності в Україні;
– творення нових форм комунікації з аудиторією, коли Інтернет стає водночас і кінотеатром, і повною залою глядачів (явище загальнодоступного документального веб-кіно);
– хто переможе? боротьба громадянської позиції та позиції кіноматографіста в режисері;
Володимир Тихий, режисер, художній керівник #ВАВИЛОН’13 про Революцію Гідності та документальне кіно про українців:
“Революція, що відбулася в Україні, є й культурною революцією. В центрі уваги опинилися саме люди, які виходять на вулиці Києва – цікаві, емоційні, про них можна просто розказувати, без огляду на драматичні історії, карколомні сюжети чи екстраординарні випадки. Зараз є соціальний запит українців на кіно про самих себе в такому документальному форматі, де вони можуть себе ідентифікувати, зрозуміти своє місце і якось себе відрефлексувати як щось більше, ніж просто гвинтик у якомусь механізмі.”
